спрямовувати

1) = спрямувати (кого-що — надавати кому / чому-н. певного спрямування, потрібного напрямку в русі), скеровувати, скерувати, направляти, направити; повертати, повернути (спрямовувати в інший бік); орієнтувати (зазв. користуючись мапою, приладами тощо)
2) = спрямувати (що — надавати певного напряму чиїйсь діяльності, розмові тощо), скеровувати, скерувати, направляти, направити, орієнтувати (у чому); повертати, повернути (до чого, на що — надавати іншого спрямування); хилити, гнути, вернути (на що, до чого — зводити розмову до чого-н.); підводити, підвести (до чого — спрямовувати, наближати розмову до бажаної мети)
3) = спрямувати (давати кому-н. указівки, поради щодо дотримання чогось у поведінці, навчанні, роботі, світогляді тощо), скеровувати, скерувати, направляти, направити, націлювати, націляти, націлити, орієнтувати
Пор. наставляти, схиляти I
4) див. наводити I, 1)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • спрямовувати — ую, уєш, недок., спрямува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Користуючись кермом та іншими пристроями, скеровувати у певному напрямку рух човна, літака, автомашини і т. ін. || Направляти певним чином плин чого небудь, чийсь біг, чиюсь ходу і т. ін.… …   Український тлумачний словник

  • спрямовувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • звертати — а/ю, а/єш, недок., зверну/ти, зверну/, зве/рнеш, док. 1) неперех. Змінювати напрямок руху вбік від попереднього; повертати, рухаючись. || до кого – чого. Змінюючи напрямок, рухатися до кого , чого небудь. || Даючи прохід, проїзд кому , чому… …   Український тлумачний словник

  • керувати — у/ю, у/єш, недок. 1) неперех., зазвичай чим. || також перех. Правити волами, кіньми тощо. || Спрямовувати процес, впливати на розвиток, стан чого небудь. || перех., рідко. Спрямовувати що небудь кудись, до чогось. 2) неперех., звичайно ким, чим.… …   Український тлумачний словник

  • пускати — а/ю, а/єш, недок., пусти/ти, пущу/, пу/стиш, док. 1) перех. і без додатка. Переставати тримати в руках, затримувати руками кого , що небудь, не вдержувати в руках. || Розслаблюючи, розтуляючи руки, пальці, переставати стискати їх або щось у них.… …   Український тлумачний словник

  • вести — веду/, веде/ш; мин. ч. вів, вела/, вело/; недок. 1) перех. Спрямовувати рух кого небудь, допомагати або примушувати йти. •• Вести/ зві/ра мисл. гнати собакою (гончаком) звіра по його слідах, безперервно подаючи голос. || Іти, рухатися попереду як …   Український тлумачний словник

  • обертати — а/ю, а/єш, недок., оберну/ти, оберну/, обе/рнеш, док., перех. 1) до кого – чого, проти кого – чого і без додатка. Змінювати положення кого , чого небудь відносно когось, чогось; повертати в певний бік або іншим боком. || Зробивши поворот,… …   Український тлумачний словник

  • обрушувати — ую, уєш і рідко обруша/ти, а/ю, а/єш, недок., обру/шити, шу, шиш, док., перех. 1) Спричиняти зсуви, обвал; обвалювати, руйнувати. 2) Одночасно спрямовувати, скидати щось на кого , що небудь у великій кількості, великою масою. || перен. Покладати …   Український тлумачний словник

  • підводити — джу, диш, недок., підвести/, еду/, еде/ш; мин. ч. підві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Ведучи, тримаючи, наближати кого небудь до когось, чогось. || За допомогою механізму, пристрою і т. ін. наближати до чого небудь (машину, судно і т. ін.). || …   Український тлумачний словник

  • повертати — I а/ю, а/єш, недок., поверну/ти, верну/, ве/рнеш, док. 1) перех. Вертячи, обертаючи, змінювати положення кого , чого небудь. || Обертаючи, спрямовувати куди небудь, на когось, щось. || Обертати що небудь іншим боком. || неперех. Рухати, ворушити… …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.